Гора народила мишу: критика результатів дерегуляції для бізнесу
Коли я вперше почув словосполучення "дераегуляція", то відразу уявив собі, як наш бізнес-клімат нарешті отримує друге дихання. Але, як виявилося, гора народила мишу, і мої сподівання на реальні зміни виявилися значно менш оптимістичними, аніж я думав. Сьогодні хочу поділитися своїм поглядом на критику результатів дерегуляції, яку висловив Данило Гетманцев, зокрема під керівництвом міністерства Свириденко.
Що таке дерегуляція для бізнесу?
Дерегуляція – це процес, який має на меті зменшення непотрібних бар'єрів та складнощів, які заважають розвитку бізнесу. Ідея проста: якщо ми зменшимо кількість ліцензій, дозволів та інших бюрократичних перепон, бізнес зможе дихати вільніше. В Україні це питання стало особливо актуальним, адже ми всі знаємо, яким чином корупція та бюрократія гальмують економічний розвиток.
Економічний розвиток України
Гетманцев наголосив на важливості дерегуляції саме для економічного зростання. Проте, на мою думку, результати не виправдовують сподівань. Для багатьох підприємців дерегуляція стала просто словом на папері. Зменшення корупційних схем та підвищення прозорості в бізнесі – це, безумовно, важливі цілі, але реалізація їх на практиці залишає бажати кращого.
Зокрема, запровадження нових правил часто проходить повільно і з великою кількістю "підводних каменів". Невизначеність у законодавстві продовжує лякати підприємців, а це, як ми знаємо, не сприяє інвестиціям. Хоча дерегуляція і обіцяє покращення бізнес-клімату, на практиці ми все ще маємо справу з численними викликами.
Платіжна дисципліна та податкова адміністрація
Гетманцев також акцентував увагу на необхідності платіжної дисципліни. Я повністю підтримую цю думку. Боротьба з ухиленням від податків – це важливий крок. Але я вважаю, що замість постійного зниження податкових ставок нам потрібно покращити податкову адміністрацію. Підприємці мають відчувати, що вони можуть спокійно вести свій бізнес, не побоюючись постійних перевірок та штрафів.
Багато підприємців готові платити податки, якщо вони бачать, куди ці кошти йдуть. Прозорість використання бюджетних коштів може значно підвищити довіру до держави з боку бізнесменів.
Цифровізація: шлях до покращення
Ще одним важливим моментом, на якому акцентує Гетманцев, є цифровізація податкової та митної служби. Це дійсно може стати важливим кроком у спрощенні процедур для бізнесу. Але тут також виникає питання: чи готова наша державна система дійсно до змін?
Впровадження нових технологій – це завжди ризик. І хоча цифровізація може суттєво зменшити бюрократичні затримки, ми все ще стикаємось із проблемами, пов’язаними з адаптацією чиновників до нових умов. Технології можуть бути чудовим інструментом, але їхнє впровадження має бути грамотним та поступовим.
Висновок: що далі?
Отже, повертаючись до слів Гетманцева, можна констатувати, що результати дерегуляції, на жаль, не виправдали сподівань. Гора дійсно народила мишу – ми отримали нові правила гри, але не всі з них працюють так, як потрібно. Бізнесменів продовжують мучити старі проблеми, і нових рішень поки що не видно.
Можливо, нам варто переглянути підходи до дерегуляції та знайти нові, ефективніші рішення. Підприємцям потрібен не просто абстрактний бізнес-клімат, а реальні умови для розвитку та процвітання. І лише тоді ми зможемо сподіватися на справжні зміни.
