Мінімізація податків в Україні через Роялті

Сьогодні бізнес активно шукає способи оптимізувати податкове навантаження, і одним із найпопулярніших інструментів є роялті. Однак, межа між законною податковою оптимізацією та ухиленням від сплати податків є доволі тонкою. Давайте розглянемо, як працюють схеми через роялті, які ризики вони несуть.

Що таке роялті?

Роялті – це виплати за ліцензійне використання об'єктів інтелектуальної власності, зокрема торгових марок, патентів або програмного забезпечення. Компанії застосовують цей інструмент для оптимізації оподаткування, зокрема шляхом перенесення прибутку до країн із нижчими податковими ставками або скорочення податкового навантаження в Україні.

Як працює загальна схема?

Уявімо українську компанію, яка володіє добре відомим брендом. Щоб оптимізувати податкове навантаження, її власник створює ще одну компанію за кордоном, наприклад, у Нідерландах чи на Кіпрі, та передає їй всі права на бренд. Далі українська фірма виплачує роялті закордонній компанії за право користування брендом. У результаті це зменшує оподатковуваний прибуток в Україні й допомагає уникнути значних податкових витрат.

Основні способи мінімізації податків через роялті:

• Оптимізація оподаткування через міжнародні юрисдикції. Українські компанії можуть сплачувати роялті іноземним підприємствам, зареєстрованим у державах із пільговими податковими режимами (наприклад, Кіпр, ОАЕ, Ірландія), що сприяє зниженню податкового навантаження.
• Використання угоди про запобігання подвійного оподаткування. Завдяки міжнародним домовленостям деякі країни надають можливість часткового або повного звільнення роялті від оподаткування, що дозволяє оптимізувати фінансові витрати.
• Маніпулювання розміром роялті. Компанії-нерезиденти, афілійовані з українськими бізнесами, можуть встановлювати завищені ставки роялті (наприклад, 15% замість ринкових 5-7%), що сприяє зниженню податку на прибуток в Україні.
• Роялті як механізм виведення коштів. Фізична особа створює іноземну компанію, яка є власником інтелектуальної власності. Український бізнес перераховує роялті цій структурі, фактично переводячи кошти кінцевому бенефіціару за межі країни.

Можливі ризики

Українська податкова ретельно контролює такі виплати, особливо у випадках значних сум. Основні загрози, на які слід звернути увагу:

• Контрольовані операції (ТЦУ) – якщо роялті перераховується нерезидентній компанії, необхідно підтвердити відповідність суми ринковим умовам.
• Тест ділової мети – компанія має довести фактичне використання об'єкта інтелектуальної власності, інакше виплати можуть визнати необґрунтованими.
• Оподаткування роялті при репатріації – у разі виплат нерезиденту може застосовуватися 15% податку.
• Згідно правилам КІК – фізичні особи, що володіють іноземними компаніями, зобов’язані декларувати їхній прибуток в Україні.

Роялті може бути ефективним інструментом податкової оптимізації, але лише в межах закону. Застосування непрозорих методів для ухилення від податкових зобов’язань може спричинити серйозні штрафи та інші санкції. Щоб уникнути ризиків, перед впровадженням податкових стратегій звертайтеся за консультацією до досвідчених юристів. Використовуйте виключно легальні інструменти з урахуванням українського та міжнародного законодавства. Важливо також забезпечити, щоб роялті сплачувалися за фактичне використання інтелектуальної власності, а не слугували способом виведення коштів за кордон.

Сучасна практика боротьби з агресивною податковою оптимізацією стає все жорсткішою, тому бізнесу слід бути максимально обережними, щоб не потрапити під увагу податкових органів.